Заняття 43

ТЕМА: КОРЕКЦІЯ І РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

  • Дидактична гра «Що ти бачиш на малюнку»

сюж хор

 

  • Склади діалог на основі переглянутих малюнків (усно).

рассказ 12

 

Заняття 40 

ТЕМА: КОРЕКЦІЯ СИНТАКСИЧНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЯ

1. Вибірковий диктант.

Завдання:

І  - виписати іменники;

ІІ - прикметники;

ІІІ - службові частини мови.

Чарівний розмай

Не бачили, щоб жовкнув він,

зелений і взимі,

улітку рясно стелиться

низенько до землі;

цупкі зелені хрещикина

кінчику стеблаі синій цвіт,

і цілий світ,і океан тепла.

Хто він? (Барвінок)

 

2. Прочитати загадки. Розставити потрібні розділові знаки, назвати службові частини мови.

Займенники-псувачі

Якщо до жарту ви готові

назвіть  кмітливі дітлахи

ті два займенники у мові

що можуть зіпсувать шляхи

(Я – ми)

 

Мудрий порадник

Завждú можу стати в пригоді

моїх вам порад не злічить

і кажуть про мене в народі

Мовчить  а сто дурнів навчить

(Книга)

 

3. Скласти речення з поданих слів (робота з деформованим текстом). Визначити частини мови.

  • Б’ють, слово, з, пісня, й, джерела, рідного. 

Заняття 36 

ТЕМА: КОРЕКЦІЯ ПИСЬМА НА ОСНОВІ МОРФЕМНОГО ПРИНЦИПУ

1.Допиши у тексті замість крапок пропущені слова.

«Я зможу!»

Майже з перших шкільних класів ти дізнався, що слово складається з певних елементів: ... (коренів, префіксів, суфіксів, закінчень). Найголовнішим серед них є ... (корінь), бо він – носій основного значення слова. Без ... (кореня) слів не буває.

2. Із поданої групи слів виписати спільнокореневі, визначити в них корінь.

«П’яте зайве»

Будівля, будувати, будильник, будова, будинок.

Підводний, водолаз, підвода, вода, водяний.

Гірський, міжгір’я, гора, погоріле, гірка.

Нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.

3. Пояснювальний диктант (завдання: записати, виділені слова розібрати за будовою, використовуємо виготовлені значки частин слова).

Солов’їну, барвінкову, українську рідну мову в дар дали мені батьки. (В. Лучук)

В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну. (М. Хоросницька).

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? (О. Олесь)

4. Вибірковий диктант (завдання: виписати споріднені слова).

На сосні чи на ялинці

Лісові збира гостинці.

А в хатинці лісника

Полісяночка прудка

Знайде печиво й горішки,

Ще й сухариків хоч трішки.

Жвава, як вогонь, швидка,

Донька лісу, хто така? (Білка)

5. Самодиктант «Рідна мова» (вставити потрібне закінчення).

Не згуби свого родовод...

Безсмертн... мово,

Ніжн... і терпк...

Ти є душ... співуч... народ...,

Що був, що є, що буде у віках.

6. Відбірковий тур: розташувати частини слова за порядком.

1.     Корінь;

2.     Закінчення;

3.     Префікс;

4.     Суфікс.

Заняття 33

ТЕМА: МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

1. Прочитай та перекажи текст:

ЖИРАФ

1 8

Одного разу слон довго гуляв Африкою, втомився, і вирішив повернутися під свою пальму – відпочити  у затінку. Приходить і бачить – під його пальмою вже хтось стоїть. У цього когось, як і у слона, був тулуб, але не такий круглий і великий, а менший і витягнутий… були ноги…, але не короткі і товсті, а довгі і стрункі… А ось хвостик був такий самий – маленький і гарний…

Слон наблизився і хотів привітатися, але… він не відразу побачив до кого звертатися – перед ним на землі стояв тулуб, а голова… голова була високо-високо, під верхнім листям пальми. І була голова не така, як у слона. На цій голові не було вух, які б обмахували її, наче віяло, в спеку. Вуха були зовсім маленькими. Та й хобота на цій голові не було… А ще, чого слон ніяк не чекав, на голові були… ріжки… А з’єднувало голову з тулубом щось довге-довге, плямисте… мабуть, шия.  

Слон так здивувався, що навіть забув, що хотів сказати, й так і стояв, широко розплющивши очі, дивлячись на цього когось.  А цей хтось уважно дивився на слона… понюхав повітря… посміхнувся і привітався: «Добридень, мене звати… Жираф. Можна я трохи постою у затінку вашої пальми, а то сьогодні у Африці спекотно…».

 

2. За бажанням, намалюй жирафа)

Заняття 31

ТЕМА: МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

1.Прочитай та перекажи текст:

СЛОН

scale 1200

 

Пригоди нашого Хлопчика не завершилися зустріччю з черепахою. Вони разом позагоряли, викупалися, а потім попрощалися, і Хлопчик пішов гуляти африканським лісом.

Ішов він, ішов, гуляв, гуляв та й натрапив на гору… Гора, як гора, хіба мало гір ми бачили у своєму житті? Та раптом Хлопчик помітив, що стоїть вона на чотирьох підпірках, як на стовпах… «Дивно», - подумав Хлопчик, підвів очі і побачив, що у гори і вершина незвичайна… Побачивши все це, він обійшов гору з усіх боків і так здивувався! Справам у тому, що у гори цієї був хвіст, і він ворушився – такий невеличкий і гарненький.

І це ще не все. Коли Хлопчик пішов далі, він побачив другий хвіст у цієї гори! Цей другий хвіст був великий і довгий… «Мабуть, я перегрівся на сонці», -вирішив Хлопчик і сів під гору відпочити та прийти до тями. Легкий вітерець обдував його з усіх боків. «Ой! А звідки взявся вітерець? Навколо його немає, навіть листя не ворушиться…». Так думав Хлопчик, коли побачив, що у гори є два віяла і ними вона обмахує його з усіх боків. …Хлопчик врешті роздивився вуха і хобот у гори. Так це ж слон!

 

 2.За бажанням, намалюй слона)

Заняття 26

ТЕМА: ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЯ

Вчитель: - В українській мові є слова, схожі за значенням. Таких слів чимало, їх називають синонімами.

Синоніми – це слова, що мають різне звучання, але близьке лексичне значення ( блискучий, яскравий, сяючий ). Утворюються вони зі слів однієї частини мови.

 - Синоніми роблять наше мовлення більш образним, точним, досконалішим.

Гра "Добери синніми"

Сумний      Великий       Сміливий    Веселий     Ласкавий  Розумний

невеселий   чималий      відважний   радісний   ніжний   тямущий

зажурений  величезний   мужній   щасливий  привітнийк  мітливий

.................

2. Спостереження за прикметниками – антонімами.

- Які слова називаються антонімами?

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням (сильний – слабкий).

— Для чого потрібні антоніми? (Це протилежні за значенням слова, які порівнюють та допомагають зрозуміти зміст.)

ІІІ. Узагальнення й систематизація отриманих знань.

1.Заміни за зразком подані словосполучення сполученнями прикметників з іменниками. Деякі словосполучення записані на картках. Це твої підказки.

Листя клена — кленове листя.

 Полиця для книжок — книжкова полиця.

 Вітер з півдня — південний вітер.

Допомога товариша — 

Портфель зі шкіри — 

Хвіст лиса — 

 Щебетання пташок — 

 Робота в класі — 

Потік води — 

Грива коня — 

Фартух для роботи – 

Ящик із фанери – 

Гра «Скажи без затримки»

Вчитель демонструє прикметник, а учнь добирає антонім до названого прикметника.

Слабкий (сильний),

гігантський ...

 кривий ...

 голодний ...

 високий ...

 солодкий ...

 довгий ....

2. Хвилинка – цікавинка " Що ти знаєш про нашу країну –Україну"

 Україна яка?

( дібрати синоніми до слів)

 Гарнавродлива                       

Квітуча - ...

Багата – ...                   

Неосяжна - ...

Мелодійна - ...

Відважна – ...

Заняття 23 – 24

ТЕМА: ВДОСКОНАЛЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЯ

“ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ “

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

 У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість і натхнення.

 Ну, а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику – предмету

Якусь ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(хоч може цей наш скромний

посередник замінювати і числівник,

і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові,

Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова у мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І , будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні, де треба , я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

  • Вчитель: Яка частина мови , на твою думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? Чому? (Іменник, бо дає назви предметам, явищам, особам, процесам, матеріалам, речовинам, діям, почуттям).

 -     Вчитель: Яка частина мови робить мову яскравою, барвистою, образною, додає виразності , і ми відчуваємо, яка ж багата і красива наша українська мова? (Прикметник )

Відгадати загадки, назвати прикметники, які запам’ятали.


Дощ поливає, коли це буває?   

 Голі
поля, мокра земля,

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.    

Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я дуже ласа –

В них таке смачненьке м’ясо

 

  • Вчитель: Яка частина мови пишеться з дієсловами окремо? ( Частка )
  • Вчитель: Що ми знаємо про цю частину мови ? ( Відноситься до службових частин мови і служить для творення нових форм чи слів, надає словам чи реченням смислових або емоційних відтінків.)

Наприклад, не, ні, хай, нехай, би (б), лише, тільки, навіть, уже, ж,

                    аж, так, еге ж, авжеж, будь-, небудь-, казна -, аби -,

                   хтозна -, де -, сь -.

Диктант – вікторина

Вчитель:  Знайди займенники в лічилках і скоромовках, запиши їх. ( Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ).

Я, ти, він, вона

Разом дружна вся сім’я.

Хто запізниться,

Той буде жмуриться.

Вчитель : Сконструюй прислів’я і підкресліть в них числівники. Які є розряди числівників?  (Кількісні і порядкові )

  1. “ За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”
  2. “ Де сім господинь, там хата не метена”
  3. “ Одна голова добре, а дві -  ще краще”
  4. “ Сім разів відмір, а один – відріж”

   Вчитель:– Яку з самостійних частин мови ми ще не згадали ? (Прислівник)

     - Що  тобі  відомо про цю частину мови ? ( Прислівник – незмінна самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану і відповідає на питання як ? скільки ? де ? коли ? куди ? звідки ? навіщо ? У реченні найчастіше виступає обставиною. )

 Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників , що записані на картках.

( Разом, окремо, через дефіс). З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

 кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

Відтворювальний диктант

Вчитель диктує прислів’я і приказки, учень виписує у два стовпчики сполучники і прийменники.

 ( Прийменник – службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні. Сполучник – службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення.)

  • Праця годує, а лінь марнує.
  • І вдень, і вночі сняться калачі.
  • З ким поведешся, від того й наберешся.
  • Або пан, або пропав.
  • Вовків боятись, то в ліс не ходити.
  • Задер носа, що кочергою не дістане.
  • На чужому горі щастя не збудуєш.

Заняття 21 - 22

ТЕМА: ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОНЕМАТИЧНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЯ

Сьогодні на занятті ми з тобою будемо вчитися правильно вимовляти звук З.

Учню  пропонується розглянути положення губ, зубів, язика, голосових зв'язок; визначити характер повітряного струменя.

- А тепер подивись на себе в дзеркало і промов «З-з-з».

  • Що роблять губи?
  • В якому положенні наші зуби?
  • Що робить наш язичок?
  • Що роблять голосові зв'язки?
  • Яка повітряна струмінь?

А тепер давай згадаємо:

Звук З- голосний чи приголосний? Чому?

Звук З - дзвінкий чи глухий? Чому?

Звук З- Твердий чи м'який? Чому?

 

5. Закріплення звуку в ізольованому вигляді.

Мама включила воду, щоб помити посуд і вода засвистіла: З-З-З

Учень тривало вимовляє звук З.

6. Розвиток фонематичного слуху.

Ми вже з тобою знаємо, що всі звуки люблять ховатися. Де вони від нас ховаються?

Вони від нас ховаються в складах і словах.

Правильно. Ось і звук З дуже любить ховатися.

Зараз я буду називати склади і слова, а ти, якщо в слові є звук З, піднімеш синюфішку. Якщо ні - то синю фішку піднімати не треба.

Ам, зш, ос, та, зи, су, вус, іш, єс; будинок, ніс, сік, рот, тапки, син, майка, маска, цукор, пиріг, кашка, килим, каска, жарти, добу, ковдру, скриня, олені, хлопчик, крісло, помідор, капуста, морква, чоботи, підсніжник.

 

8. Закріплення звуку в реченні.

Склади 5  речень на основі запропонованих малюнків, які містять в собі звук З.

Учень складає та записує у зошит речення.

9. Закріплення звуку в тексті.

Давай допоможемо Незнайці розібратися з посудом.

Він каже: Я спочатку буду варити суп в сковороді. Потім його з цукорниці посолю. Покладу його в салатник. Праворуч від нього поставлю салфетницу з сухарями.

Учень  виправляє речення і складає правильну розповідь. Потім виділяє слова зі звуком З в тексті.

 

        68640 смт. Суворове,

          вул. Пушкіна,46.

        Тел.: (04841) 4-42-53

  Email: shkola.suvorovo@ukr.net

viddilosv

1

karag

gech